1845 рік у творчості Т. Г. Шевченка: філософські роздуми

Abstract

Стаття присвячена дослідженню невеликої частини філософського спадку Т. Шевченка, що була створена поетом усього за рік, але виявилася найбільш глибокою, вагомою і цікавою серед усієї його спадщини. Акцентується увага на роздумах мислителя про екзистенційну сутність людини, про призначення її життя, трактування «волі- долі», ролі матеріального чинника (багатства) в житті індивіду, необхідності формування гуманістичних якостей: честі, гідності, волелюбності, патріотизму, співчуття до стражденного, допомоги нужденному і скривдженому, які повинні стати осереддям особистості кожної людини. Особлива увага приділена осмисленню Кобзарем складної і суперечливої історії українського народу, причин піднесення і занепаду української державності як і державних формувань інших слов’янських народів. Обґрунтовано неоціненне значення філософських ідей поета для розбудови сучасної України, її духовного життя і корінного поліпшення добробуту народу, проаналізовано застереження філософа щодо необхідності вивчення власної історії та історії сусідніх держав, їхніх уроків, досліджено актуальність своєчасного виключення із суспільного життя соціальних конфліктів, зосереджено увагу на неодмінності формування у кожного українця внутрішньої потреби, волі і вміння відстоювати територію та інтереси своєї Вітчизни.

The article is devoted to the study of a small part of T. Shevchenko’s philosophical inheritance, which was created by the poet in only a year, but proved to be the most profound, significant and interesting among his whole heritage. Attention is drawn to the thoughts of the thinker about the existential essence of man, the purpose of his life, the interpretation of the “will-fate”, the role of material factor (wealth) in the life of the individual, the need for the formation of humanistic qualities: honour, dignity, love, patriotism, compassion for the suffering the needy and the offended, who must become the focus of each person’s personality. Particular attention is paid to Kobzar’s comprehension of the complex and contradictory history of the Ukrainian people, the reasons for the rise and fall of Ukrainian statehood, as well as the state formations of other Slavic peoples. The invaluable importance of the poet’s philosophical ideas for the development of modern Ukraine, its spiritual life and radical improvement of the well-being of the people is substantiated, the philosopher’s reservations about the need to study their own history and the history of neighbouring states, their lessons, and the relevance of timely conflicts of life are analyzed formation of every Ukrainian inner need, will and ability to defend the territory and interests of his Fatherland us.